Дек
23


Підсумкове річне інтерв’ю з головним тренером футбольного клубу «Олександрія» Володимиром Шараном.

– Найперше, хотілося б почути Вашу думку щодо результатів команди у 2018 році. Отже, «Олександрія» – це феномен чи кропітка праця? Давайте також поговоримо про Ваші взаємини з керівництвом клубу.

– Я надзвичайно вдячний нашому президенту Сергію Кузьменку за ту залізну витримку, яку він продемонстрував. Адже, починаючи з весняної частини продовження минулого Чемпіонату, ми вже знали, що «Олександрія» не потрапить до першої шістки. Звичайно, що інший президент діяв би більш жорстко й емоційно, але Сергій Анатолійович узяв паузу, й за якийсь час повідомив своє рішення, що продовжує співпрацю з нашим тренерськом штабом.

Також, додало натхнення на майбутнє й те, що ми загалом добре провели весняну частину змагань, програвши лише в одному поєдинку – зі «Сталлю».

Вважаю, що успіх принесло саме взаємопорозуміння, відносини президент-головний тренер, тренерський штаб-футболісти. Ті гравці, яких я бажав бачити в команді – залишилися. Окрім, звісно, двох гравців, які перейшли до «Десни».

Менеджмент клубу поставився з розумінням, коли я розповів, що команді потрібні Кирило Ковалець і Максим Задерака. Також молодіжний склад добре попрацював, поповнивши нашу команду кількома гравцями, котрі мають доволі непогані перспективи у майбутньому, на мій погляд.

– А як Ви оцінюєте роботу клубних підрозділів у цілому?

– Я завжди давав найвищу оцінку працівникам клубу, і завжди про це говорив. На днях я продовжував у Києві ліцензування на рівень PRO, і мене запитували про рівень фаховості працівників клубу. Я відразу сказав, що дійсно, працівники ФК «Олександрія» – професіонали своєї справи.

Ніколи навіть не мав жодних претензій до працівника футбольного клубу в плані організації тренувального процесу, підготовки до матчів або тренувальних зборів. Усе завжди реалізується на високому рівні.

– А наскільки відповідає Вашим вимогам підбір тренерського складу і Ваша взаємодія з тренерським штабом?

– Без нашого тренерського штабу досягти успіхів, які вони є у нинішньому році, було би дуже й дуже важко – я би сказав, що й взагалі неможливо. Ми вже давно працюємо разом і чудово розуміємо один одного. Колеги мене розуміють навіть в такі моменти, коли я на роботі надміру жорсткий (звісно, я стараюся бути й справедливим).

Я вдячний тренерам за те, що вони професійно відпрацювали цей рік. Також хочу відзначити медичний персонал, масажистів. Керівництво прислухалося до мене, й дозволило включити до штату двох лікарів. Таким чином, стало набагато легше працювати.

– Багато фахівців відзначають саме підбір виконавців Вашої команди, їх зіграність. Футболісти вже протягом не одного сезону захищають кольори «Олександрії», і це є головним мотиваційним принципом.

– Я теж про це читаю. Давайте розберемо по полицях. Найнадійніша ланка у нас – лінія захисту. Я маю на увазі зіграність. Але Антон Шендрік і Валерій Бондаренко в цій парі практично не грали. Шендрік був травмований майже рік, Бондаренко грав з Андрієм Гітченком. Це по-перше. Тому, не скажеш, що пара Шендрік-Бондаренко є дуже зіграною. Звісно, в цьому Чемпіонаті ми побачили, що ця пара додає з кожним матчем.

Воротар надійно грає вже не один рік – тут питань немає.

Лінія правого захисника. Павло Пашаєв грає вже два роки. Станіслав Микицей пропускав півтора року. Не скажеш, що Микицей після тривалої перерви став зіграним з Бондаренком – вони взагалі ніколи не грали разом.

Андрій Цуріков на цій позиції, але ми тому й відпустили Андрія Бацулу після запрошення, що я бачив Цурікова як лівого захисника, який може закрити повністю всю бровку.

Єдина найзіграніша пара, це пара двох опорних півзахисників – Запорожан-Банада.

Підемо далі. Дмитро Шастал нещодавно в команді. Євген Протасов прийшов з молодіжного складу. Максим Задерака і Кирило Ковалець в команді лише півроку.

Коли грає Василь Грицук, то так, найбільш зіграна наша трійка – Запорожан-Банада-Грицук. Лінія нападу в нас не помінялася – Артем Сітало і Віталій Пономар.

Тому, я не згоден з думками футбольних оглядачів щодо зіграності.

Насправді ж, ми колектив однодумців, котрий прагне перемагати в кожному матчі плюс той мікроклімат, який присутній в команді.

– Якраз, про мікроклімат і наступне запитання. Дійсно, «Олександрія» завжди славилася своїм колективізмом. Як Вам вдається, знаходячи певні психологічні, педагогічні прийоми, створити той мікроклімат в команді, котрий і стає запорукою успіху?

– По-перше, я дуже вдячний нашим старшим хлопцям, які прекрасно розуміють такі моменти. Достатньо сказати: так, Запорожан, ти відповідаєш та те й за те. Або: Паньків, Шендрік, ви відповідаєте. Все, питань не виникає. Я їм довіряю, вони довіряють мені. Звичайно, буває, що щось десь не так. Але в нас не було ще жодного випадку штрафу. Хоч, у багатьох інших клубах штрафування гравців практикується. Звісно, я можу накричати або по-іншому якось покарати підопічного. Але, загалом, дисципліна в нас на високому рівні. І це переноситься на ігрову дисципліну під час матчу.

У нас дійсно хороший мікроклімат. Ми любимо співати на честь іменинників – прямо на тренуванні виконуємо пісню. Коли бачиш, що в команді щось не так, то в тренування привноситься більше емоційних вправ.

Я відверто скажу, та й немає тут нічого такого – якщо день народження у футболіста, то після гри на відновлюючому заході (баня) я дозволяю випити по бокалу пива. Ми можемо виїздити з хлопцями на природу, коли маємо час.

І, чи не найголовніше, маємо стабільну фінансову підтримку – на рахунок цього немає жодних непорозумінь.

– Фундаментом усієї річної роботи є навчально-тренувальні збори. Вони розпочалися десятого січня в Туреччині, також був літній збір у Болгарії. Наскільки збори пройшли якісно і як вплинули на результат, що ми наразі маємо?

– Дійсно, збори пройшли доволі якісно, без зривів. В Gold City, де ми розміщувалися на першому зборі в Аланії, були пікові навантаження. А потім пройшов другий збір, в Бєлєку, це був збір ігрового плану. Добре пройшов збір в Болгарії, хоч ми трохи й ризикнули.

Тренувалися на висоті 900 метрів над рівнем моря, та й були там уперше. Але я довірився нашому спортивному директору Вадиму Яровому, він туди з’їздив, оглянув і доповів, що умови в Болгарії на високому рівні. І готель, і тренування, не було зривів, не враховуючи останній спаринг з пловдивським «Локомотивом», що було скасовано через зливу (можливо й на краще, щоби не було травматизму). Тому, думаю, що будемо тримати Болгарію в полі уваги й надалі.

– Поговоримо про селекційну роботу, а саме, чи є на даний момент плани щодо нових гравців?

– Хочеться досвідчених гравців, з якими б полегшилося виконання головного завдання, яке поставив президент – вихід в єврокубки. Будемо дивитися на тих гравців, яких нам пропонуватимуть. Цим займається спортивний директор, у першу чергу. Можливо, що з’являться і легіонери. Я би хотів знайти нападника-легіонера такого плану, як Бруно у «Львові». Мені імпонує цей нападаючий. Ми співпрацюємо з агентами, переглядаємо гравців. Але хочеться, щоби на зборах ми мали не потенційних новачків, а вже новачків нашої команди.

– Але й точкова селекційна робота, яка вже проведена, була доволі серйозною і тривалою? Мається на увазі входження в команду Кирила Ковальця, Максима Задераку, Євгена Протасова й Тимура Стецькова.

– Саме так. Ми чудово знаємо Максима Задераку, футболіста з Олександрії. Для мене це надважливий фактор. Я із задоволенням братиму в команду місцевих гравців. Такого плану гравців, як Максима Задераку й Артема Поляруса (коли Полярус більш надійніше проводив свої поєдинки, тому що сьогодні я маю до Артема серйозні претензії). За Кирила Ковальця ми боролися. Боролися з командами, які, скажімо так, мали куди більш вагомі фінансові пропозиції.

Тому, я вдячний Кирилу за те, що він обрав нашу команду. Я наполегливо телефонував Кирилу і вмовляв перейти до «Олександрії». Я також вдячний керівництву клубу за те, що вирішилося це питання – Кирило не був вільним гравцем, коли ми його забирали з «Чорноморця».

– Команда за традицією збирається 10 січня. Чи вже маєте попередні плани щодо проведення навчально-тренувальних зборів?

– Ми збираємося 10 січня й почнемо працювати в дворазовому режимі. Пройдемо медичне обстеження. 22 січня плануємо виліт до Туреччини на тренувальний збір до Аланії. А до цього часу необхідно попрацювати – будемо закладати фундамент фізичної підготовки. Невідомо, які погодні умови на нас очікують, тому якщо вони будуть вкрай несприятливими, ми готові проводити тренування на полі зі штучним покриттям або в манежі стадіону «Олімп».

18 січня заплановано гру з молодіжним складом. А 19, 20 і 21 футболісти отримають вихідні.

– Обидві молодіжні команди – і U-19, U-21 доволі добре завершили 2018 рік. Ми знаємо, що Ви взаємодієте з тренерами молодіжних складів – даєте поради, рекомендації, допомагаєте. Єдина структурна система підготовки футболістів клубу – в чому вона себе виправдала, і в чому – навпаки?

– Мені імпонує, що в нас існує порозуміння в поглядах на футбол, на роботу, на тактику. Звісно, я не практикую примусу, але радий бачити, що багато вправ, які виконує головна команда, впроваджено в роботу і з дублерами, і з юніорами. Це добре, тому що гравці з молодіжних складів, коли приходять до нас, вже знайомі з тією чи іншою вправою.

– Не секрет, що Ви тренер авторитарного стилю. Наскільки вам самим це допомагає або заважає?

– Звісно, що часом заважає. Іноді, признаюся, можу перегнути палицю. Часто, зі сторони здається, що я з якоїсь дрібниці роблю дуже серйозні речі. Але я просто хочу, щоби в команді розуміли, що у нас не має бути дрібниць.

Буває, що жалкую, тому що це позначається й на здоров’ї – іноді після тренування я оговтуюсь півгодини, й не можу заспокоїтися.

– Час поговорити про кадрові питання. Чи можете сьогодні сказати, хто залишається в команді, хто збирається піти?

– До літа всі гравці на контрактах, окрім Артема Сітала. Ми розмовляли з Артемом, розмовляли з президентом після заключної гри зі «Львовом» – Артем Сітало пролонгує контракт з нашим клубом. Щодо нових гравців, то є один досвідчений футболіст, який, до речі, вже виступав за нашу команду – мені б хотілося його бачити в складі «Олександрії». Це ще під питанням, але певен, що ми це питання вирішимо.

– З огляду на історичний успіх олександрійців у нинішньому футбольному році, поділіться, які мотиваційні принципи Ви використовуєте перед ключовими матчами, коли команда не мала переконливої переваги, а все-таки здобувала результат?

– Проявляється характер. У першу чергу, характер старших хлопців, які давно зі мною працюють і добре мене розуміють. Мені легше з ними розмовляти. А від цього кістяка вже залежить, як працюватиме молодь.

Також, гравці розуміють, що футбольне життя не таке вже й довге, тому прагнуть залишити в історії свій відбиток. Також хлопці в Олександрії живуть, практично, одним футболом. Плюс фінансова сторона.

– Не будемо приховувати, що 2018 збентежив низькою відвідуваністю домашніх матчів «Олександрії». Звісно, що іноді матчі проходили занадто пізно, іноді в негоду. Але, зважаючи на успіхи олександрійців – глядачів було, скажімо, замало.

– Дуже доречне запитання. Мабуть, треба більше працювати над рекламою. Приємно, що я бачу по місту людей з символікою клубу та фірмовому одязі.

Також, хочу віддати належне тим вболівальникам, які в некомфортну погоду і незручний час приходять на стадіон підтримати «Олександрію» на домашніх матчах. Надзвичайно приємно бачити олександрійців на виїздах. В Чернігові, а особливо в Полтаві, в негоду ми побачили стільки наших уболівальників – наші відчуття не передати словами. Велике спасибі. В цілому, я вважаю, що ми гідно провели футбольний рік.

А насамкінець, хочу всіх привітати з прийдешніми святами Різдва Христового й Нового року. Бажаю добра і здобутків вашим родинам. Здоров’я і духовного піднесення. До зустрічі у новому 2019 році!

прес-служба ФК «Олександрія»

   

Тэги: , , , , , .

Ваш отзыв

Внимание: Комментарии модерируются, и это может вызвать задержку их публикации. Отправлять комментарий заново не требуется.