Андрій Новак: Команда заслуговує грати у Прем’єр-лізі


Голкіпер «Олександрії» розповів UA-Футбол про підготовку до другої частини сезону, віхи своєї кар’єри, а також згадав першу половину чемпіонату.

— Як проходить підготовка. Чи звикли вже до навантажень після відпустки?

— Підготовка проходить у звичному режимі. Ясна річ, що перші збори важкі. Але навантаження витримуємо, все йде за планом. Думаю, всі вже втягнулися у роботу.

— На чому Володимир Шаран зараз акцентує увагу у тренувальному процесі?

— Після відпустки – відновлення фізичних кондицій. Але в основному робота ведеться з м’ячами, тому футболістам легше переносити навантаження.

— Одним з трендів на сьогодні є гра голкіперів фактично одинадцятим польовим гравцем. Чи приділяєте цьому увагу на тренуваннях, щоб воротар міг не лише м’яч відбити, а й за необхідністю атаку розвернути?

— Це вимоги сучасного футболу. Авжеж, і Андрій Санич Ковтун [тренер воротарів «Олександрії»] на цьому наголошує, і Володимир Богданович [Шаран] вимагає, щоб ми вдало діяли ногами, допомагаючи захисникам.

— Відомо, що ви шульга. Чи можна праву ногу назвати тещиною?

— Думаю, що так. Не можна сказати, що вона тільки для ходьби, але, в принципі, вона слабша за ліву.

— Ви дебютували на професіональному рівні у 17 років. Пам’ятаєте свій перший матч? Які емоції були перед початком матчу?

— Колись все одно потрібно було дебютувати. Було велике хвилювання, але зі стартовим свистком воно пройшло: всі думки були про гру.

— Після івано-франківського періоду кар’єри ви перейшли до «Карпат». Стати основним воротарем першої команди вам так і не вдалося. Які зробили для себе висновки із львівського періоду кар’єри?

— Чесно кажучи, у «Карпатах» були свої нюанси, про які я не хочу говорити. Поганий досвід – це також досвід. Я зробив для себе висновки, які допомогли мені у подальшій кар’єрі.

— У вашій кар’єрі був один закордонний клуб. «Тирасполь».

— Навіть не знаю, що вам сказати за «Тирасполь». Так, я був там на контракті, але не грав. Тому що був дійсно слабший за колег.

— Перед «Олександрією» ви відіграли два сезони за «Ниву». Які враження у вас залишилися від того часу?

— Враження якнайкращі. Я дуже вдячний Ігорю Петровичу Яворському [тодішньому тренеру «Ниви»] за те, що запросив мене, повірив, давши шанс. Можна сказати, що він реанімував мою кар’єру.

— Чому на вашу думку у клубі постійна нестабільність? Команда час від часу має фінансові проблеми, виходить з відпустки за тиждень до офіційних матчів…

— Думаю, є проблеми у керівництві клубу. Принаймні, коли виступав за «Ниву» я, проблеми йшли з гори. Було все добре, але в один момент просто перестали фінансувати команду. Хоча я вважаю, що за потенціалом та «Нива» могла би претендувати за рік-два на підвищення у класі.

— У цьому чемпіонаті «Олександрія» стартувала дуже здорово, проте перед новим роком відрив від «Сталі» скла всього 3 очки. Чому не вдалося зберегти початковий відрив?

— Не забувайте, що у нас ще є у запасі домашня гра з «Динамо-2». Але, звичайно, всі ігри виграти неможливо апріорі. Можливо, десь фізично змучилися. До того ж я вважаю, що свій відбиток наклали і кубкові протистояння із «Зорею». Тому що в принципі у нас не було настроїв, що Кубок нам не потрібен, а лише чемпіонат. Ми так само налаштовувались на «Зорю» та намагались її пройти.

— «Десна» насправді настільки незручний суперник?

— Можу сказати за себе, що за період виступів у «Ниві» та Івано-Франківську у мене завжди з «Десною» погано складаються ігри. А чи незручний він для «Олександрії»… Чесно кажучи, за першу частину чемпіонату у Чернігові ми дійсно поступились по ділу.

— У цьому сезоні суперники не реалізували у ваші ворота жодного пенальті. У чому секрет? Тиснете психологічно перед ударом із тим, хто битиме?

— Думаю, везіння й Господь допоміг.

— Який матч для вас був найважчим у цьому сезоні?

— Думаю, найважчий і найцікавіший – кубковий із «Зорею» у Запоріжжі.

— Думки про Прем’єр-лігу часто вас відвідують?

— Авжеж, хочеться, з «Олександрією» підвищитись у класі. Тому що я вважаю, команда за інфраструктурою, підбором футболістів та цим тренерським штабом заслуговує грати у Прем’єр-лізі.

— Приклад «Олімпіку» надихає?

— Так. Не хочеться одразу ж вилітати або боротися за виживання. Є бажання стати міцним середняком.

Автор: Александр Рыженко, UA-Футбол

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Все о спорте в Александрии © 2013 - 2020