П. Мягков: «Бувало, в «Зорі» всі «випадуть», а мене все одно не випускали»


Новий лівий оборонець «Олександрії» відверто розповів про луганський етап кар’єри та шлях, який привів до лідера першої ліги.

— Павле, як відбувався процес переходу із «Зорі» до «Олександрії»?

— Справа в тому, що останній рік у луганському клубі я стабільно тренувався з основною групою. Утім, попри все, Юрій Вернидуб сказав мені: «Тобі краще шукати іншу команду». За його словами, позиція лівого захисника «закрита», тому мені доцільніше продовжити кар’єру деінде. Відтак я розпочав пошуки, та представники «Олександрії» самі на мене вийшли, щоби поїхав до них на перегляд. У підсумку, пройшов із командою збори та, зрештою, поставив підпис під контрактом із «Олександрією».

— Відомо, що ви розірвали договір із луганським ФК. Чия була ініціатива?

— Справді, в мене залишався ще рік співпраці із «Зорею». Однак, усе обговоривши з керівниками клубу, дійшли висновку, що найкращим рішенням буде розірвання угоди за обопільною згодою.

— Загалом, як оціните свій попередній етап у складі «чорно-білих»?

— Виходить, що з друголігового «Олкому» я перейшов у «Зорю». Правда, спочатку мене забрав до себе в дубль Володимир Микитин. Згодом мої старання помітив тодішній головний тренер Анатолій Чанцев, отож мене перевели до старшої команди. А за кілька місяців роботи я вперше потрапив до заявки. Пам’ятаю, що дебютна гра для мене відбулася проти «Металіста», тоді ми поступилися. Примітно, що наступний матч я зіграв проти «Олександрії», котра нас перемогла. Після цього до «Зорі» прийшли складні часи, а місце в складі почали довіряти іншим виконавцям. Відповідно, мене повернули в дубль. Хоча я не засмучувався, не опускав голову, а працював іще старанніше, що знову дозволило мені повернутися до основи, а також заслужити виклик до молодіжної збірної. Потім у мене ще було два поєдинки — проти «Севастополя» та «Шахтаря». На цьому й усе.

— Уже уяснили, чому не вдалося закріпитися в команді? Можливо, не було повної довіри з боку тренерів?

— Як не банально, але наставник мав інше бачення гри крайнього захисника. Юрій Миколайович хотів, аби я діяв по-іншому — більше виконував функції оборонного характеру, щоби сформувати надійний захист. Водночас, я активно підключаюся до атакувальних дій команди. Вочевидь, це зіграло важливу роль. Утім і це не все. Можу щиро сказати, що мені не дуже довіряли. Принаймні мені так здається.

— Образ не залишилося?

— Знаєте, бувало, всі «випадуть» (хтось травмується чи отримає дискваліфікацію), а мене все одно не випускали. У такі моменти мені було прикро. Хоча на той час сам розумів, що, можливо, я ще не зовсім готовий до того, щоби гідно виступати на такому рівні. Проте на тренуваннях я завжди викладався сповна. У цілому, я не ображаюся, не подумайте чогось подібного. Така вже наша доля. Тим паче, футбол не стоїть на місці, а «Зоря» — не остання команда.

— Знаю, що в луганському ФК практикується відправляти молодь у оренду. До прикладу, поїхати в Естонію разом із Квасовим не пропонували?

— Пропозиції були. Мене кликали у чемпіонати Білорусі та інших країн, а також у нашу першу лігу. Проте тренер завжди говорив, мовляв, на мене розраховують, отож доводилося відмовлятися від інших варіантів.

— Після розриву контракту із «Зорею», чи були інші можливості, якщо не брати до уваги «Олександрію», в якій опинилися?

— Чесно кажучи, в останнє трансферне вікно в мене не було багато варіантів. Правда, в першу лігу багато хто кликав, аби я пройшов із ними збори. Проте, коли мені зателефонували з Олександрії, недовго думаючи, зібрав усі речі й приїхав до розташування клубу.

— Немає відчуття, що робите крок назад?

— Якби перейшов у команду, котра нині посідає від десятого місця й нижче, тоді, ймовірно, були би такі думки. Утім, «Олександрія», як на мене, — команда рівня прем’єр-ліги. У складі «чорно-жовто-зелених» зібрані хороші футболісти, котрі, завдяки розвинутій інфраструктурі, працюють у хороших умовах. Отож не думаю, що для мене це крок назад. Тим паче, що останній рік я виступав лише за дублюючий склад «Зорі». Більше того, я зробив крок уперед.

— Вочевидь, також вагомим мотивом перебратися в Олександрію стали амбіційні завдання, котрі стоять перед тамтешню командою?

— Звичайно, коли перед колективом є серйозне завдання — вже наступного сезону протидіяти найкращим вітчизняним ФК, це додає аргументів прийняти пропозицію клубу. Відтак хочу допомогти олександрійцям утілити в життя поставлені завдання та повернутися до вищої ліги.

— У фінансовому плані вас не образили? Чи нині кошти відіграють не визначальну роль?

— Для мене це ніколи не стояло на першому місці. Головне — щоби на життя вистачало. Отож на суму зарплатні особливо не зважаю, в мене є важливіша ціль — гідно виступати. Як мені попередні тренери казали: «Грай у футбол, а гроші тебе самі знайдуть».

— Які перші враження від перебування в новій команді?

— Загалом, мені все подобається. Навіть тренувальний процес із цікавими та інтенсивними вправами. Володимир Шаран — самобутній тренер, який має за плечима хорошу кар’єру. Зараз призвичаююся до нинішніх вимог. У «Олександрії» важливо завжди тримати свій рівень на високій планці та не розслаблятися. Отож у новому виклику знаходжу для себе чимало цікавого.

— Чи швидко влилися в колектив? Проти когось раніше грали?

— Так, візуально та за прізвищами багато кого знав. Приємно, що мене тепло прийняла команда. Усі приязні, тож у цьому плані проблем не було.

— Раніше стежили за першою лігою?

— Іще коли виступав у другій лізі, доводилося протидіяти дніпродзержинській «Сталі» та «Геліосу». Це лише ті, кого зразу пригадую. Можна сказати, трохи розумію, виступи на якому рівні мене чекають.

— Чи відчуваєте, що зразу можете забронювати за собою місце у старті? Чи процесу адаптації не уникнути?

— Сумлінно працюю на тренуваннях, а такі рішення, хто гратиме, ухвалюватиме головний тренер. Сказати, що я не готовий зразу вступити в бій, буде неправильно. Я готовий до цього, але вирішальне слово — за керманичем.

— За кілька днів стартує друга частина першості. Уже щось знаєте про найближчого суперника — «Нафтовик-Укрнафту»?

— Іще не було розбору охтирської команди. Річ у тім, що днями ще зіграємо контрольний матч із «Кременем». Думаю, лише після цієї зустрічі розпочнеться безпосередня підготовка до стартового матчу весняної частини чемпіонату.

— Нинішній етап у кар’єрі розглядаєте як перехідний? Чи можете уявити себе в команді олександрійців за рік-другий?

— Складно відповісти. Думаю, кожен гравець прагне прогресувати, щоби за певний час вийти на вищий рівень. У футболі складно дивитися вперед, загадувати майбутнє. Нині виступатиму в «Олександрії» та докладатиму всіх зусиль, щоби розвиватися. Якщо мене помітять сильніші клуби, це буде лише плюс для моєї кар’єри.

Євген ДЕМЯН, Український футбол

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Все о спорте в Александрии © 2013 - 2020