В. Шкіндер: «Хочеться пов’язати себе з олександрійським футболом»


Захисник ФК «Олександрія» U-19 Владислав Шкіндер поспілкувався з клубною прес-службою. Першим досягненням новоспеченого нашого гравця став виклик до юнацької національної збірної U-18 і, навіть, участь в міжнародному турнірі в Ізраїлі.

— Розкажи, будь ласка, звідки ти, де займався футболом, як потрапив в «Олександрію»?

— Я народився і виріс в місті Рівному. Там займався у дитячій спортивній футбольній школі. Мама мене завжди підтримувала, вона для мене є стимулом. Я хочу щоб вона завжди раділа моїм успіхам та перемогам. Потім займався футболом в ДЮФЛ, а після закінчення президент віддав мене на оглядини в «Олександрію». З самого початку тренер І.Костиря мені сказав, що я йому сподобався, як гравець, але він хотів побачити на що я спроможний. Близько місяця перебував на навчально-тренувальному зборі, по завершенню якого зі мною було підписано контракт. Тут я себе почуваю добре. В гуртожитку, де проживає команда, дякуючи керівництву, створені всі умови для комфортного проживання футболістів. Маленьке місто справило приємне враження, хоч тут і не має якихось розважальних закладів. Але коли ти приходиш з тренувань, тобі не до розваг.

— Як тобі атмосфера в команді?

— Нашій команді притаманній дух колективізму. Саме через те, що Олександрія – місто маленьке, ми тримаємося всі разом, проводимо спільно вільний час, ходимо на прогулянки.

— Як то кажуть: «кожен рядовий мріє бути генералом». Які твої наміри стосовно головної команди?

— В «Олександрії» мені все подобається. Я вважаю, що моє бажання грати у футбол та наполеглива праця допоможуть мені добитися поставленої мрії – пройти транзитом від U-19 через U-21 до виступів за головну команду. Хочеться пов’язати себе з олександрійським футболом, добиватися цілей та зростати як футболіст.

— Вперше в історії олександрійського футболу команда U-19 прийняла участь в чемпіонаті України серед молодіжних команд. Були хороші матчі, були повержені гранди – «Динамо» та «Шахтар». Були і прикрі невдачі в матчах з аутсайдерами. Скажи, будь ласка, чому команда проти сильних колективів демонструвала пристойну гру, а проти слабших – матчі були, м’яко кажучи, невдалі?

— В матчах проти грандів, це були перші ігри, команда намагалася продемонструвати найкращі бійцівські якості, і ми доказували, що недаремно нам довірили захищати кольори «Олександрії». Потім, череда невдач вибила нас з колії. Від цього виникав психологічний тиск. Підказки та настанови тренера ми прекрасно розуміли, але головне було перебороти себе. Після перших двох перемог в деяких гравців виникло відчуття, що вони можуть боротися з будь-якими командами. Всі хотіли бути в ТОП-3.

— Давай перейдемо до твоїх виступів за збірну. Хто тебе помітив, як тебе запросили і що це був за турнір?

— У нас був фінальний матч в ДЮФЛ. А по закінченню зустрічі до мене підійшов головний тренер юнацької національної збірної Володимир Циткін і запросив мене на мою рідну позицію – центрального захисника. Я провів дві товариські грі у Франції. Скажу відверто, спочатку було важко і незвично, адже рівень значно вищий.

— Що ти запозичив, особисто для себе, з матчів європейського рівня проти однолітків.?

— Перше, на що я звернув увагу, це дух команди, гравці б’ються один за одного впродовж 90 хвилин, не зважаючи на результат та помилки. Тренер, як і в будь-якій команді, підтримує свої підопічних щоб вони перебували в гарному тонусі, хорошому дусі, були розкутими щоб могли демонструвати свою майстерність на футбольному полі. Такі матчі великий досвід.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Все о спорте в Александрии © 2013 - 2020