Василь Грицук: «Ми йдемо до мети разом»


Твої враження від першої частини навчально — тренувальних зборів?

До Туреччини поїхала велика кількість футболістів, і ті хлопці, які більше грали в чемпіонаті, на зборах грали менше. В основному грали молоді футболісти і новачки команди. Тому, завдяки кількості ігор і набирали. Погода в цей раз приємно здивувала. За звичай в цю пору року там дощі, і ми майже завжди грали під дощем. Цього разу нам пощастило. Нам вдалося багато забити командам-суперникам (19 м’ячв). Треба враховувати що ці клуби також перебували на зборах, тому експериментували зі складами, переглядаючи, так як і ми, новачків і молодих. В протистояннях суперники виглядали достойно, і сказати, що були слабкіше за нас, то ні. У кожної з команд були свої завдання. В нас також багато молодих було на перегляді, які своєю працею на полі, доводили тренерському штабу, що можуть грати в основі.

Як команда прийняла молодих гравців і новачків?

Молодь з нами працює постійно, тут не було якихось незручностей. Ми їх знаємо, вони нас знають. А новачків…Наприклад, Артема Гордієнко ми знали давно, вже зустрічались на футбольних полях. Хлопець непоганий. Рому Вантуха знаємо трішки менше, але він грою за «Олімпік» зарекомендував себе з досить непоганої сторони, тому в колектив, як то кажуть, «влився» нормально. Бодю Мишенко ми знаємо менше, тому що він грав в Білорусі, але, все одно колектив прийняв його нормально. Ми завжди допомагаємо новачкам, тому, я думаю, у цих гравців з мікрокліматом в команді проблем не виникло.

Як особисто для тебе пройшов цей збір?

Я майже рік не грав на полі у складі команди. Скажу чесно, скучив за грою на полі. Після операції в мене випало два-три місяці. Потім реабілітація, приходив до форми. Тому на зборах було не скажу що дуже важко, так, середньо. Та підготовка, яка була протягом року допомогла на полі. Якби я взагалі нічого не робив після травми, було б набагато важче.

Ці контрольні матчі показали, що «Олександрія» грає зіграно, відчувалося взаємопорозуміння на полі між молодими гравцями та старожилами. Це тактичні напрацювання чи спонтанно виходило?

Ні, звісно ми мало працювали на тактику, тому що ігри були через день — два, і особливо тренувати тактичні ходи не було можливості. Тому на полі грали за рахунок награності. Команда у нас не така, як була раніше, коли склад змінювався по 8-10 футболістів. Все одно, костяк команди залишається, і ті хлопці, які вливаються в колектив, їм просто дещо легше: вони бачать малюнок гри. І це не так важко, тому вони виходять по 2-3 виконавця, ми їм підказуємо, і це принесло свої результати.

Як зустріли вдома?

Переїзди, перельоти, пересадки — важко, але коли знаєш, що дома на тебе чекають рідні і близькі, на це не звертаєш уваги. Коли ми прилетіли до Києва, я одразу зробив відеодзвоник родині. Діти побачили мене і зраділи: «Тато, ти вже прилетів в Україну! Все, ми до тебе!» Вже бачу – курти одягають. «Куди ви до мене, я ж в Києві, а ви в Кривому Розі? Почекайте трішки, я скоро буду». Вони просто скучили за мною. Та і я теж за ними.

Заглядаючи в майбутнє, на твою думку, які шанси в боротьбі за бронзові медалі у команди і з «Десною», і з «Зорею»?

Шанси завжди є. Наша команда це підтвердила в минулому році вигравши бронзу у тієї ж «Зорі», яка протягом останніх років займала третю сходинку чемпіонату. Звичайно, підсилення команд є, та ж «Десна», «Зоря»… Але нашій команді буде не те щоб легше, а звичніше, тому що наш колектив на протязі декількох років залишився незмінним і, мені здається, що тільки завдяки цьому ми вже виграємо, бо всі знають один одного, і розуміють з півслова. Рахую, нам допоможуть і новачки команди. Нам буде досить непросто, але нічого неможливого не має. Буде непросто з київським «Динамо», бо «Динамо» є «Динамо». Але все одно ми йдемо до мети разом.

Прес-служба ФК «Олександрія»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Все о спорте в Александрии © 2013 - 2020