В. Шкіндер: «Хочеться пов’язати себе з олександрійським футболом»


Захисник ФК «Олександрія» U-19 Владислав Шкіндер поспілкувався з клубною прес-службою. Першим досягненням новоспеченого нашого гравця став виклик до юнацької національної збірної U-18 і, навіть, участь в міжнародному турнірі в Ізраїлі.

— Розкажи, будь ласка, звідки ти, де займався футболом, як потрапив в «Олександрію»?

— Я народився і виріс в місті Рівному. Там займався у дитячій спортивній футбольній школі. Мама мене завжди підтримувала, вона для мене є стимулом. Я хочу щоб вона завжди раділа моїм успіхам та перемогам. Потім займався футболом в ДЮФЛ, а після закінчення президент віддав мене на оглядини в «Олександрію». З самого початку тренер І.Костиря мені сказав, що я йому сподобався, як гравець, але він хотів побачити на що я спроможний. Близько місяця перебував на навчально-тренувальному зборі, по завершенню якого зі мною було підписано контракт. Тут я себе почуваю добре. В гуртожитку, де проживає команда, дякуючи керівництву, створені всі умови для комфортного проживання футболістів. Маленьке місто справило приємне враження, хоч тут і не має якихось розважальних закладів. Але коли ти приходиш з тренувань, тобі не до розваг.

— Як тобі атмосфера в команді?

— Нашій команді притаманній дух колективізму. Саме через те, що Олександрія – місто маленьке, ми тримаємося всі разом, проводимо спільно вільний час, ходимо на прогулянки.

— Як то кажуть: «кожен рядовий мріє бути генералом». Які твої наміри стосовно головної команди?

— В «Олександрії» мені все подобається. Я вважаю, що моє бажання грати у футбол та наполеглива праця допоможуть мені добитися поставленої мрії – пройти транзитом від U-19 через U-21 до виступів за головну команду. Хочеться пов’язати себе з олександрійським футболом, добиватися цілей та зростати як футболіст.

— Вперше в історії олександрійського футболу команда U-19 прийняла участь в чемпіонаті України серед молодіжних команд. Були хороші матчі, були повержені гранди – «Динамо» та «Шахтар». Були і прикрі невдачі в матчах з аутсайдерами. Скажи, будь ласка, чому команда проти сильних колективів демонструвала пристойну гру, а проти слабших – матчі були, м’яко кажучи, невдалі?

— В матчах проти грандів, це були перші ігри, команда намагалася продемонструвати найкращі бійцівські якості, і ми доказували, що недаремно нам довірили захищати кольори «Олександрії». Потім, череда невдач вибила нас з колії. Від цього виникав психологічний тиск. Підказки та настанови тренера ми прекрасно розуміли, але головне було перебороти себе. Після перших двох перемог в деяких гравців виникло відчуття, що вони можуть боротися з будь-якими командами. Всі хотіли бути в ТОП-3.

— Давай перейдемо до твоїх виступів за збірну. Хто тебе помітив, як тебе запросили і що це був за турнір?

— У нас був фінальний матч в ДЮФЛ. А по закінченню зустрічі до мене підійшов головний тренер юнацької національної збірної Володимир Циткін і запросив мене на мою рідну позицію – центрального захисника. Я провів дві товариські грі у Франції. Скажу відверто, спочатку було важко і незвично, адже рівень значно вищий.

— Що ти запозичив, особисто для себе, з матчів європейського рівня проти однолітків.?

— Перше, на що я звернув увагу, це дух команди, гравці б’ються один за одного впродовж 90 хвилин, не зважаючи на результат та помилки. Тренер, як і в будь-якій команді, підтримує свої підопічних щоб вони перебували в гарному тонусі, хорошому дусі, були розкутими щоб могли демонструвати свою майстерність на футбольному полі. Такі матчі великий досвід.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.

Все о спорте в Александрии © 2013 - 2022